З метою профілактики поширення ВІЛ-СНІДУ 8 грудня була проведена лекція лікаря районної лікарні Дриженко Т. І.

Лекція була проведена у формі діалогу, де учні мали змогу задати запитання лікарю та отримати цінні поради.

                                                     

ВІЛ - інфекція  — це довготривале інфекційне захворювання, яке розвивається в результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини і характеризується прогресуючим ураженням імунної системи людини, що проявляється вторинними інфекціями, пухлинами та іншими патологічними проявами.

СНІД — синдром набутого імунного дефіциту.

СНІД — остання стадія ВІЛ - інфекції, яка виявляється різними важкими захворюваннями, опортуністичними інфекціями, пухлинами, що розвиваються на фоні порушень імунної системи.

Прояви ВІЛ - інфекції

Збільшення лімфатичних вузлів є однією з ранніх ознак ВІЛ - інфекції. Лімфатичні вузли розміром з горошину і більше, як правило, не турбують людину. Збільшення лімфатичних вузлів не пов'язано з гострими захворюваннями і зберігається протягом 3-х місяців і більше.

Збільшення розмірів печінки і селезінки часто спостерігаються у людей з ВІЛ - інфекцією. Виражене збільшення розмірів цих органів може призводити до збільшення розмірів живота людини.Збільшення печінки, пов'язане  з ВІЛ - інфекцією, як правило,  не супроводжується появою жовтого забарвлення шкіри і склер.

Порушення темпів фізичного розвитку виявляється тим, що сповільнюються темпи збільшення маси тіла і росту людини.

Порушення фізичного розвитку при прогресуванні ВІЛ - інфекції призводить до  розвитку синдрому виснаження (вастинг-синдрому), для якого характерні втрата більше 10 % маси тіла, підвищення температури тіла і розлад стулу протягом 30 днів і більше.

Ураження шкіри часто спостерігають при ВІЛ - інфекції. Причиною їх може служити як алергія, так і різні інфекційні збудники (гриби, бактерії, віруси).

Однією з однак ВІЛ - інфекції є збільшення (припухлість) навколовушних слинних залоз. Цей стан зазвичай не супроводжується підвищенням температури тіла і хворобливістю.

Безпосередня дія ВІЛ на клітини нервової системи призводить до розвитку ВІЛ - енцифалопатії.

Прогресуюче порушення функції імунної системи при ВІЛ - інфекції призводить до того, що мікроорганізми і віруси — природні мешканці зовнішнього середовища (що не викликають захворювання у людей з нормальною функцією імунної системи) — викликають у хворого захворювання, які називаються опортуністичними інфекціями (опортуніст - пристосованець).

Одним з проявів ВІЛ - інфекції є поява пухлин (Саркома Капоші, злоякісні лімфоми або лімфосаркоми).

Встановлено три основні шляхи інфікування ВІЛ, а саме:

• Статевим шляхом - при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу).
• Парентерально (ін'єкційно, через кров та інші біологічні рідини) — після переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; нестатеве зараження через пошкоджені шкіру і слизисті оболонки людей, що контактують з кров'ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ - інфекцію; при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, штучної інсемінації інфікованою спермою.
• Перинатальним шляхом від матері до дитини — вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ - інфікованої матері; під час пологів - при контакті плоду з інфікованою кров'ю або секретами матері, або при заковтуванні плодом материнської крові або інших рідин) та горизонтальний (інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ - інфікованої матері).